історія мови та її хронологічні зрізи

історія мови та її хронологічні зрізи

Загальне мовознавство та історія лінгвістичних вчень. Основні напрями в історії розвитку мовознавства. Виникнення науки про мову.

Становлення західної та східної античних традицій у мовознавстві. Філософсько - лінгвістична концепція в. Гумбольдта та її вплив на подальший розвиток мовознавства. Постгумбольдіанська лінія розвитку порівняльно - історичного мовознавстві в xix ст. Лінгвістична концепція о. Потебні та її роль в розвитку вітчизняного мовознавства. Друга генерація представників порівняльно - історичного мовознавства. Некорелятивності системоцентричному.

Антропологійний підхід уперше обґрун - товано у філософії, звідки перенесено основні його постулати й принципи в лінгвістику, в межах якої він опрацьовуваний у концептуальному розумінні мови та її відношення до людини. Останнє зумовило формування двох діад. — традиційна дата заснування міста риму.

— царський період римської історії. — поява латинської писемності. — реформа римського суспільного устрою, проведена царем сервієм тулієм. — поразка етрусків в морському бою з греками біля берегів кампанії. Хронологічні рамки і періодизація середньовіччя. Під середньовіччям (середніми століттями) традиційно розуміють історичний період, наступний після стародавнього світу, античності і попередній нового часу.

Хронологічні рамки середньовіччя є предметом дискусій серед істориків. З одного боку, початок періоду середньовіччя не викликає ніяких сумнівів. Як точної дати завершення античності і початку періоду середніх століть прийнято вважати 4 вересня 476 р, коли від престолу відрікся останній імператор західної римської імперії ромул августул. Таким чином, дана дата знаменувала собою падіння західно зайцева о. історія формування системи ремарок у словниках української мови. Статтю присвячено вивченню історії формування системи ремарок у словниках української мови. Зроблено спробу класифікації словникових ремарок. Виокремлено основні етапи формування системи ремарок у словниках нової української літературної мови. Критично осмислено теоретичні засади та практику маркування слів у досліджуваних лексикографічних працях. Словник, ремарка, стилістичні коментарі, маркування. Статья посвящена изучению истории формирования системы помет в словарях украинского языка. Предложена к лекція №1. Загальні характеристика 1. Поняття романських мов та романії. Соціолінгвістичні аспекти. Загальнороманські лінгвістичні проблеми. 1) поняття романських мов та романії. Романські мови – це група мов, об’єднаних спільністю походження. Всі вони сформувалися на основі латинської мови в її розмовній формі. Романськими мовами розмовляє населення іспанії, італії, португалії, румунії, франції та деяких інших європейських держави, а також багато держав латинської америки. Аргентини, бразилії, куби, мексики. Романські мови є офіційними мовами багатьох країн африки. Стан мови як динамічна рівновага; варіювання як процес розвитку мови. історія мови та її хронологічні зрізи. Обумовленість історії розвитку.

Мовознавства історією розвитку суспільства. Мовознавство на сучасному етапі розвитку.

Основні школи і напрями. Типологія мов та мовні універсалії. Комунікативна лінгвістика. Одиниці мовної комунікації. Когнітивна лінгвістика. Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення. Однак при цьому допускається певна уніфікація літер, що в сучасній мові не вживаються. історична лексикологія описує словниковий склад мови на певному хронологічному зрізі, займається історією словникового складу, причинами й закономірностями його зміни. Зіставна лексикологія досліджує словниковий склад двох чи більше мов для виявлення структурно - семантичних подібностей і відмінностей між ними або для виведення спільних семантичних закономірностей. Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в бога у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. – стала манiфестом молодограматикiв праця пауля “принципи icторiї мови”(1880) та дельбрюна “вступ до вивчення мови” з історичного і методологічного порівняльного мовознавства. Одним за основних теоретичних положень є трактування мови як продукту психофізіологічної діяльності. Мовлення має два аспекти – психічний і фізичний, тому для дослідження ролі психічних механізмів необхідно залучення психологічних та лінгвістичних. – важливої частини молодограматики. Вивчав проблемі звукових змін, але наголошував на суспільному характері мови та її зв’язку з історією суспільства. Досліджував слово в двох аспектах – лексикологічний та граматичний. Поняття нульової флексії. ілюстрації вживання у літературній мові. Пов язаний з хронологією (у 2 знач. Значна частина дослідників вважає, що верхньою хронологічною межею пам яток культури полів поховань черняхівського типу є середина і тисячоліття (археологія, 8, 1953, 38); він всеньке літо сидів над книжками, писав диктанти, розв язував задачі, читав літературу, конспектував, робив виписки, складав хронологічні таблиці по історії (григорій тютюнник, вир, 1964, 52); від змішання двох різних критеріїв, релятивного й абсолютного. Мова на сучасному етапі розвитку науки розглядається як складна багаторівнева знакова система, що використовується людьми в цілях спілкування (обмін інформацією, волевияв лення), фіксації та збереження інформації. Залежно від проблем і мети вивчення мовного матеріалу мовознавство поділяється на загальне і часткове.

Структурні зрізи системи являють собою не тільки поетапний процес роботи з джерелами (функціональний аспект), а й проблемно - тематичний (предметний аспект), теоретико - методологічний (логічний аспект) та субдисциплінарний, які виступають окремими елементами структурно поділеного, але тісно пов’язаного цілого. Величезний внесок у розвиток хронології зробив олександрійський астроном созіген (і ст. ), який розробив варіант календаря, що дістав назву юліанського і ліг в основу сучасного літочислення. Нова календарна система була запроваджена у 1582 р. Вона дістала назву григоріанської, оскільки ініціатором її проведення був папа римський григорій xiii. Літературна мова - унормована мова сусп. Спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці. Мови, що існує поряд з іншими її формами - діалектами (територіальними, соціальними), просторіччям, мовою фольклору.

її наддіалектичний характер, стабільні літературні норми в граматиці, лексиці, вимові функціонально - стильова розгалуженість. В усіх сферах комунікативної практики суспільства (засобах масової інформації, державних установах, у системі освіти, науки, культури, художньо - літературної творчості) забезпечує її поліфункціональн поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. Специфіка розвитку літератури в давній греції і в давньому римі. Концепція людини і світу в античній літературі. Дати загальне уявлення про добу античності, розкрити її особливості розвитку античної літературиї сформувати чітку поняття про античну літературу, її ххронологічні межі, дати учням загальне поняття про етапи, роди і жанри античної літератури, сприяти усвідомленню учнями концепції людини і історія української історичної думки уособлює важливий зріз історії культури, національної свідомості і буття українців, їх духовних цінностей. У сучасних умовах, коли україна утверджується як само - стійна держава і поступово інтегрується у світове співтоварист - во, коли відновлюються і збагачуються національні традиції, повертаються замовчувані імена духовних світочів українсько - го народу, неухильно зростає суспільна роль історичної науки та всіх її підрозділів. Вона покликана правдиво і об єктивно, науково і неупереджено переосмислювати події і явища мину - лого на основі раніше недоступних перед теоретиками історії літератури часто постає питання, чому всі її спроби пояснити розвиток літератури залишаються безуспішними. Викликає зацікавлення також, якими методами і на яких підставах історики літератури розділяють і комбінують авторів і тексти, констатуючи існування таких сутностей, як періоди, школи, напрямки, течії та жанри. Якщо погодитися, що літературний процес– це перехід літератури з одного якісного стану в інший, то періодизація літературного процесу повинна починатися з виділення адекватних одиниць що відповідали б якісному станові літератури. Однією з галузей ономастики є літературна ономастика – це розділ ономастики, що виділився в окрему наукову дисципліну, який займається вивченням специфіки онімів в художніх текстах. Поетична ономастика як і загальна ономастика входить до літературно - художньої антропоніміки. Одиницями її є літературно - художні антропоніми. Доктор філологічних наук, професор гнатюк лідія павлівна, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики інституту філології київського національного університету імені тараса шевченка. Кандидат філологічних наук. Захист відбудеться 1 грудня 2020 року о 12. 00 годині на засіданні. Спеціалізованої вченої ради д 26. Дельбрюк справедливо зауважував, що різні звукові компоненти реконструйованої морфеми можуть належати до різних хронологічних зрізів прамови, а окремі паралельні форми могли виникнути в різних мовах уже після розпаду прамови. Водночас урахування цих обставин, на думку о. Мельничука, не подає достатніх підстав для нігілістичної (властивої позитивізму) оцінки реальної значимості реконструкцій у цілому, що давав. Спроби молодограматиків реконструювати деякі праіндоєвропейські архетипи свідчать про наявність системного (звичайно, обмеженого) підходу до мовних явищ у їх історії. Хронологічні межі й періодизація історії середніх віків. Середньовіччя — епоха в історії європи, що охоплює понад тисячу років. Початком середніх віків прийнято вважати 476 р коли вождь германців одоакр переміг останнього римського імператора ромула августула. Тут жили різні народи, зі своїми мовами та звичаями; більшість із них була об єднана однією релігією, але належала до різних церков, одні на чолі з патріархом константинопольським, а інші — папою римським. Саме тоді формувалися дві провідні традиції європейської культури — західна, що успадкувала римські традиції та орієнтована па католицизм, і східна, що наслідувала традиції візантії та орієнтована на православне християнство. Порівняльно - історичне мовознавство займається вивченням історії мов та виявленням їх генеалогічних зв язків (див. Генетична класифікація мов). Хронологічна історія шерготитів не є достатньо зрозумілою, а декілька дослідників припускають, що їх вік може бути більшим аніж той, який був визначений методом ізотопного датування, хоча більшість науковців не підтримують такого припущення. Осипова); а також хронологічні таблиці видання.